Слово “геодезія” незрозуміле для неспеціалістів. Тож зупинимось на тому, що це таке и для чого потрібно. Почати можна безпосередньо з розшифровки самого терміну.
Геодезія (з грецької) – це наука про вимірювання на земній поверхні, на відміну від геології, яка дає інформацію про те, що знаходиться під земною поверхнею. Не применшуючи значення геологічних вишукувань, в подальшому будемо говорити тільки про геодезичні.
Відносно задач проектування і будівництва ми будемо говорити про два основних типи геодезичних робіт – визначення планових і висотних координат та тільки висотних (перевищень). Ці роботи виконуються однаковою мірою як для невеликих котеджів, так і для промислових гігантів – різниця тільки в складності та об’ємі.
Перший тип робіт, що найчастіше і йменуються “геодезією” призначений для нанесення існуючої ситуації на карту або план місцевості (топографічна зйомка). Це потрібно як для технічної сторони (проектанти, будівельники), так і для юридичної (органи місцевого самоврядування, архітектурно-будівельний контроль тощо). Для потреб будівництва, в основному, роблять зйомку в масштабі 1:500 (в одному сантиметрі 5 метрів).
На планах цього масштабу, крім існуючих будівель та споруд, показуються стовпи, люки, комунікації, окремі дерева. Іноді, вже після початку будівництва, виконується так звана “подеревка” – план з нанесенням всіх дерев з вказаною висотою і породою, іншою рослинністю для створення дендроплану. Крім того, без геодезичних робіт просто неможливо провести будівництво, наприклад, винос та прив’язки осей, виставлення колон, проведення фасадних робіт. Фактично, навіть найменша будівельна організація якщо і не має в штаті геодезиста, обов’язково використовує геодезичні прилади.
Другий тип робіт — нівелювання (також може називатись висотним або вертикальним вишукуванням), виконується безпосередньо під час будівництва. Для його проведення не завжди потрібні геодезисти. Практично, кожен керівник будівництва вміє користуватись нівеліром та рейкою. Безпосередньо в геодезії, нівелювання – це визначення перевищень між точками. На практиці це використовується, наприклад, для надання місцевості ухилу визначеної величини (наприклад, для стоку дощової води) або, навпаки, вирівнювання якоїсь ділянки по горизонту (наприклад, закладка фундаменту ).
Геодезичні вишукування завжди проводяться перед початком проектування. Питання про те, робити чи не робити геодезію, не виникає навіть теоретично, бо результати зйомки (план місцевості) є вихідним матеріалом для проектування. Без плану існуючої ситуації проектанти не зможуть розрахувати, наприклад, пожежні розриви з сусідніми будинками, місця введення комунікацій в проектований будинок, зробити вертикальне планування для відведення води. Тому, якщо проектна організація не робить попередніх геодезичних вишукувань, або не вимагає готову зйомку місцевості, то краще її змінити.
Іноді органи Державного архітектурно-будівельного контролю також вимагають проведення зйомки після завершення будівництва (виконавча зйомка). На практиці це стосується, в основному, багатоповерхових будинків та промислових об’єктів, а не приватних забудовників.
Тепер зупинимось докладніше на етапах геодезичних вишукувань. Найчастіше перша зустріч забудовника з геодезією проходить ще на стадії оформлення земельного акту на право власності або оренди землі – це винос в натуру меж земельної ділянки. На практиці, в регіонах з невеликою вартістю землі відбувається зворотній процес, а саме нанесення на кадастровий план і видача акту по існуючим межам. Але ми візьмемо випадок, коли щасливий власник земельної ділянки проживає в Києві.
Можна тільки уявити, наскільки точними мають бути вишукування, адже помилка в планових координатах точки на 5-7 сантиметрів (що більш, як достатньо при розпаюванні колишньої колгоспної землі десь між двома райцентрами) при нинішніх цінах на столичну землю, може принести збиток власнику в декілька тисяч доларів.
Тільки після отримання акту на землю міське управління архітектури і містобудування дає дозвіл на проведення топогеодезичних робіт. Зйомка вважається дійсною протягом двох років. Якщо терміни пройшли, потрібно повторно проводити геодезичні вишукування. Після здачі результатів знімання в архітектуру на план будуть нанесені підземні комунікації (якщо не знімались) та червоні лінії вулиць. Комунікації потрібні, якщо забудовник не хоче лишитись в подальшому без світла, води, тепла, газу… Після цього починається проектування. Таким чином, без проведення геодезичних вишукувань не можна ані запроектувати будинок, ані побудувати його.
Довідка 1
Инженерно-геодезичні вишукування забезпечують отримання топографо-геодезичних матеріалів та даних про ситуацію та рельєф місцевості, існуючих спорудах, що необхідні для оцінки природних та техногенних умов території будівництва та обгрунтування проектування, будівництва та експлуатації об’єкту.
Геодезичні роботи – це комплекс геодезичних та топографичних робіт, що виконуються у певній послідовності. Слід зазначити,що в кожному конкретному випадку послідовність виконання геодизичних робіт залежить від вимог технічного завдання замовника та з урахуванням фізико-географічних умов проведення обіт. Об’єктом вивчення інженерно-геодезічних робіт є рельєф та ситуація у межах ділянки будівництва.
До складу інженерно-геодезічних робіт для будівництва входять:
- побудова та розвиток планових та висотних знімальних мереж;
- топографічна зйомка та її оновлення в масштабах 1:100–1:5000;
- зйомка підземних та наземних споруд (інженерних комунікацій) в масштабі 1:100–1:5000;
- трасуваня линейних споруд;
- геодезичні роботи, що пов’язані з виносом в натуру та прив’язкою будівель та споруд;
- складання, оновлення, розмноження у графічному вигляді топографічних планів;
- проведення комплексу робіт по розмежуванню земель з встановленням на місцевості меж адміністративно-територіальних груп;
- проведення комплекса робіт по межуванню земельних ділянок власників землі по єдиній владельцев державній системі, оформлення планів меж земельних ділянок та документів, що підтверджують право на землю (якщо в тому є потреба);
- проектування нового будівництва (топографічна зйомка місцевості);
- разбивочні роботи (виноси в натуру);
- будівництво (контроль монтажних робіт, геодезичне забезпечення будівництва, виконавча документація);
- експертиза нерухомості;
- адміністративний облік територій (землевідведення, кадастрова зйомка).
Автор: Богдан СОССА, головний спеціаліст УКРГЕОПРОЕКТ
Джерело: ДОМ.ua
